ЇЗДИВ У СЕЛО...
Sep. 5th, 2010 10:12 pmВийшов увечері, десь о пів на десяту, надвір. Небо затягнуте хмарами, темно - хоч в око стрель. Село неначе погоріло, ніде ні вогника, ні звуку, тільки собака спроквола гавкає десь далеко. Сіра безнадія, що призводить ліричного героя до запою... І для замученого городом селюка єдине віконце у світ з цієї безпросвітності - телевізор. А в ньому - "пляскі" підорасів...
no subject
Date: 2010-09-09 07:42 am (UTC)