Я БАЧИВ КИЇВ

[zieg]

Отакий краєвид одкривався з мого балкона. Видно було, як "грає море зелене", а якщо трохи перехилитися, то і як "тихий день догора".



Та скоро цей краєвид затулить семиповерховий гараж. І ми раді, що не 22-поверховий офісно-якийсь там центр, і не церква, скоріше за все, московського пархату. Одначе гараж з "лейк в'ю" - дуже круто.



Це при тім, що за ним аж до авторинку - якісь сарайчики та бараки, замість котрих цілком органічно й нікому не заважаючи міг стати цей гараж. Не хочу розуміти проблем землевідводу, через які людям стає гірше жити. Чогось турки у своєму Стамбулі змогли домовитись про висоту будинків, щоб кожен бачив Босфор:



А от наші "турки", ні разу не чувши про "першу лінію", "другу лінію", "третю лінію", ніколи б так не зробили - обов'язково б наставили в першому раду висоток - як це добре видно перед станцією Лівобережною.

Київ не город, Київ - місто, тобто велике село, і жити в ньому було по-сільському психологічно вільно. Практично в будь-якій його точці людина могла бачити обрій. Колись Максим Стріха писав, що всі київські вулиці виходять у небо. Було таке. Та минулося. Бо теперішні "панаєшавшіє" зі своїх Даунецьків та Хрюкових буржуї та їхні кріпосні "зодчі" упоперек вулиць будують "офісно-розважальні комплекси". А якщо десь не вдається - заставляють лабіринтами МАФів. Бувши в минулих життях щурями, вони тішать свої щурячі душки тупичками, вузенькими проходиками, нірками поміж кіосків та рундуків - створюють середовище такої для них приємної і рідної каналізації.

Comments

[zvjazkovyj.livejournal.com]

То друга хвиля )