zieg | ЩЕ В ДОРОБКУ

Також на тому тижні закінчив перекладати "Печеру" Марини та Сергія Дяченків. Тяжко так ішло... З російської та польської перекладати значно важче, ніж з англійської. Надто тиснуть їхні фразеологізми та граматичні конструкції. Сподіваюся, книжка вийшла не гірша, ніж в оригіналі й можна буде, не соромлячись, підписати: "Переклав Олекса Негребецький". Бо попередню їхню річ - "Ритуал" - мусив підписувати лівим "апсевдоном" -- Любомир Люлик. Видавець Малкович страшенно любить втручатися в текст - ще й не сам, а всіх прибиральниць до того долучає. Сидиш ото рік, чистиш, шліфуєш, поліруєш , а потім Іван Антонович -- стук-грюк, навставляє дивовиж... У "Ритуалі" взагалі перший розділ поставив у "перекладі" свого сина. Воно ж так різностильово вийшло, так лажово! Ще й редактором його записав. Мене, сивого зубра редактури, "редагував" хлопчак без жодних знань і найменшого досвіду. Обурливо.

Головне тепер - домовитися, щоб у "Печеру" він не ліз. Як? Як це зробити?