кейси з долярами не доводилося розсипати, але випадало кілька разів забувати щось більш-менш цінне - цифрову камеру у музеї і всяке таке. Кожен раз забуте чекало власника там, де його лишили. Ось згадав специфічно (не кажу "типово") американську історію. Кілька місяців назад було в новинах - якась мадам повернула в гастроном коробку з крекерами. Циліндрична така коробка, картонна. В тутешніх крамничках куплене можна повертати, якщо не сподобалося чи не підійшло. Тільки мадам з маразму свого повернула не ту коробку, що купувала, а ту, де вона никала гроші - 13 тис доларів, чи що. Всі заощадження. Що, до речі, нетипово, тому що місцевий народ здебільшого тримає гроші у банках, цінних паперах та інших пенсійних фондах, а з готівкою справу взагалі має нечасто. Клерки з магазину навіть не заглядали у коробку - що більш-менш типово - а просто виставили її знову на полицю. Інша мадам купила коробку, вдома побачила, що там купа грошей, і повернулася з нею до магазину. Перед нею вибачилися, дали коробку з крекерами, а власницю-роззяву знайшли і віддали їй гроші. Виявилось, що роззява чи невдячна свинюка, чи справді у повному маразмі, бо якоїсь особливої подяки рятівниця від неї не дочекалася. А щодо розсипаних пачок - то (1) підозрюю, що ситуація у київському гастрономі могла повернутися дещо інакше, якби це були пачки стодоларових папірців, а не купонокарбованців, і (2) Америка за всіма мислимими соціологічними ознаками дуже неоднорідна, в тисячі разів неоднорідніша, ніж Україна з усіма її регіональними відмінностями, і одна справа - розсипати чи губити щось у субурбії, а зовсім інша - у так званому "inner city".
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-02-28 10:39 pm (UTC)Ось згадав специфічно (не кажу "типово") американську історію.
Кілька місяців назад було в новинах - якась мадам повернула в гастроном коробку з крекерами. Циліндрична така коробка, картонна. В тутешніх крамничках куплене можна повертати, якщо не сподобалося чи не підійшло. Тільки мадам з маразму свого повернула не ту коробку, що купувала, а ту, де вона никала гроші - 13 тис доларів, чи що. Всі заощадження. Що, до речі, нетипово, тому що місцевий народ здебільшого тримає гроші у банках, цінних паперах та інших пенсійних фондах, а з готівкою справу взагалі має нечасто. Клерки з магазину навіть не заглядали у коробку - що більш-менш типово - а просто виставили її знову на полицю. Інша мадам купила коробку, вдома побачила, що там купа грошей, і повернулася з нею до магазину. Перед нею вибачилися, дали коробку з крекерами, а власницю-роззяву знайшли і віддали їй гроші. Виявилось, що роззява чи невдячна свинюка, чи справді у повному маразмі, бо якоїсь особливої подяки рятівниця від неї не дочекалася.
А щодо розсипаних пачок - то (1) підозрюю, що ситуація у київському гастрономі могла повернутися дещо інакше, якби це були пачки стодоларових папірців, а не купонокарбованців, і (2) Америка за всіма мислимими соціологічними ознаками дуже неоднорідна, в тисячі разів неоднорідніша, ніж Україна з усіма її регіональними відмінностями, і одна справа - розсипати чи губити щось у субурбії, а зовсім інша - у так званому "inner city".