НЕ МАЛА БАБА СТРОНЦІЮ...

[zieg]

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. От. Прошу мене вшанувати, бо я - чорнобильський герой. Але то таке.
1989 року я працював у Центрі радіаційного контролю Укргідромету і нас терміново послали у Кіровоград, бо там сталася радіаційна аварія. Ми з начальником лабораторії сідаємо на УАЗик - і туди. Провулок, здається Карла Маркса (гм). Машини, бульдозери, скрепери, міліція, начальство, лабораторії! А сталося от що. Там десь було звалище всякого непотребу і на нього невідомо коли викинули дві найголовніші деталі дефектоскопів з заводу будівельних конструкцій - такі схожі на гирі штуки. Ну, два дядьки ті "гирі" знайшли і вельми ними зацікавилися. Розпиляли, однак виявили не золото, а дві металеві ампули. Давай вони й ті ампули пилять - на великому наждачному крузі. Розпиляли одну, побачили всередині нецікавий порошок і втратили інтерес. Щоправда, нерозпиляну другу ампулу один з дядьків поклав у кишеню піджака й ходив з нею кілька днів, поки не почала відпадати срака. А в першого на той час уже все повідпадало. Ну й порошечок - а то був стронцій-90 - засипав весь провулок Карла Маркса... А одна баба, що там жила, побачила той наждачний круг і сп..здила його. Поклала перед дверима літньої кухні замість східчика. Не понаравилось. Переклала під двері веранди. Тим часом у тих дядьків виявили променеву хворобу і підняли шухер. І обстежили весь провулок з дозиметрами, і треба було 20 см ґрунту знімати, і бабину літню кухню й веранду валяти й вивозити. Баба все кляла владу й допитувалася в нас, хто ж їй построїть нову веранду й літню кухню? Хто ж їй конпенсірує, га?!
Думаю, вона ще й посвідчення постраждалої від аварії на ЧАЕС вибила.