ЗНАЧЕННЯ ТРАНСПАРЕНТНОСТИ
Sep. 3rd, 2009 11:29 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ziegВ КРАЇНАХ, НОВИХ ЧЛЕНАХ ЄВРОПЕЙСКОГО СОЮЗУ, ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ТУРИСТІВ З ПОЗАБЛОКОВИХ КРАЇН
Я бував у двох болгарських аквапарках. Один, старіший, лежить ближче до Поморія і називається "Акціон". Другий, новіший, розташований ближче до Несебра і має назву "Аквапарадіз". У першому спускальні гірки встановлено на металевих конструкціях, тому підходи до них прозорі, відпочивальник знизу бачить, де є черга - і йде туди, де черги нема. Тому вдається покататися на всіх бажаних гірках.
Весь цей аквапарк викладно друбненькими басейновими кахликами різних відтінків синього.
У другому аквапарку замість ажурних металевих конструкцій збудовано прегарні здалеку вежі, що нагадують казковий середньовічний замок.
Відпочивальники заходять через єдиний вхід, стоять у довжелезній черзі на єдиних ґвинтових сходах, од яких у різні боки відходять плутані переходи невідомо куди. Тобто, ставши в чергу, ти не знаєш, чи до обраної тобою гірки вона вишикувалася - бо муровані стіни затуляють усю видимість. Як наслідок - не вдається з'їхати з найпопулярнішого спуску. На додачу у вежі дмуть шалені протяги і люто смердить сцяками. А вимощено весь аквапарк невідомим бетоноподібним матеріалом - страшенно слизьким. Подекуди висять таблички - мовляв, слизько, бі керефул. Проте бути обачним не завжди вдається.
Постоявши хвилин 15 у довгій черзі, я вирішив відмовитися від наміру з'їхати в "чрну дупку", а краще перейти на іншу гірку. І пішов по сходах униз. І внизу на мокрій підлозі як послизнувся! Як навернувся! Надувний круг урятував мені хребта, а от ліктем я приклався до бетону неабияк. Поматюкався, постогнав, посичав, потім забув. Однак на другий день на передпліччі вилізла велика болюча ґуля. І оце вже місяць не сходить. Сходив до лікаря, він призначив гель "долобене". Мажу. Якщо й помагає, то дуже непомітно. А мене завжди цікавила спортивна медицина - як спортовцям вдається так скоро заліковувати доволі страшні травми? "Васстаналівацца", як вони кажуть. Питаю в товаришевої жінки, колишньої баскетболістки: як, мовляв? Вона каже, що долобене-гель до лампочки, що треба робити компреси з сечі. І товариш каже те саме. Уринотерапія така. Гм. Дякую, що хоч не пити.
Мажуся долобене.
Я бував у двох болгарських аквапарках. Один, старіший, лежить ближче до Поморія і називається "Акціон". Другий, новіший, розташований ближче до Несебра і має назву "Аквапарадіз". У першому спускальні гірки встановлено на металевих конструкціях, тому підходи до них прозорі, відпочивальник знизу бачить, де є черга - і йде туди, де черги нема. Тому вдається покататися на всіх бажаних гірках.
Весь цей аквапарк викладно друбненькими басейновими кахликами різних відтінків синього.
У другому аквапарку замість ажурних металевих конструкцій збудовано прегарні здалеку вежі, що нагадують казковий середньовічний замок.
Відпочивальники заходять через єдиний вхід, стоять у довжелезній черзі на єдиних ґвинтових сходах, од яких у різні боки відходять плутані переходи невідомо куди. Тобто, ставши в чергу, ти не знаєш, чи до обраної тобою гірки вона вишикувалася - бо муровані стіни затуляють усю видимість. Як наслідок - не вдається з'їхати з найпопулярнішого спуску. На додачу у вежі дмуть шалені протяги і люто смердить сцяками. А вимощено весь аквапарк невідомим бетоноподібним матеріалом - страшенно слизьким. Подекуди висять таблички - мовляв, слизько, бі керефул. Проте бути обачним не завжди вдається.
Постоявши хвилин 15 у довгій черзі, я вирішив відмовитися від наміру з'їхати в "чрну дупку", а краще перейти на іншу гірку. І пішов по сходах униз. І внизу на мокрій підлозі як послизнувся! Як навернувся! Надувний круг урятував мені хребта, а от ліктем я приклався до бетону неабияк. Поматюкався, постогнав, посичав, потім забув. Однак на другий день на передпліччі вилізла велика болюча ґуля. І оце вже місяць не сходить. Сходив до лікаря, він призначив гель "долобене". Мажу. Якщо й помагає, то дуже непомітно. А мене завжди цікавила спортивна медицина - як спортовцям вдається так скоро заліковувати доволі страшні травми? "Васстаналівацца", як вони кажуть. Питаю в товаришевої жінки, колишньої баскетболістки: як, мовляв? Вона каже, що долобене-гель до лампочки, що треба робити компреси з сечі. І товариш каже те саме. Уринотерапія така. Гм. Дякую, що хоч не пити.
Мажуся долобене.
