Самозайнятість самоґвалтом

Щойно повернувся з податкової. Здав новигадані декларації про доходи "самозайнятих осіб" за січень і лютий - котрі не містять жодної цінної для держави інформації. Адресу й телефон держава й так знає. Щось іще безглуздіше, ніж переведення годинникових стрілок двічі на рік. Хотів їм втюхати й за березень - не взяли.
Хоча, якщо подумати... Ця поцувата щомісячна декларація - не така й дурниця. Насправді це перший, дуже широкий крок до кріпацтва. Хрін ти куди поїдеш - мусиш щомісяця декларацію здавати. Сиди дома. Дисциплінує як "вечєрняя павєрка". Плюс іще одна нагода здерти штрафик. З кожного "самозайнятого". Бо рано чи пізно не встигне/забуде здати цидулу кожен.
А ще це повернення таких любих серцю соціалістичних черг з їхнім душевним спілкуванням, розмовами про все на світі... Соціалізація. Переді мною стояли дві гарненькі й молоді підприємиці. Підприємниці. Просто приємниці. Де б я ще провів годину в теревенях з дівчатами?
І водночас виходить ніби так, що влада сама готує новий Майдан - він гуртується й гартується в чергах податкової. Скучно їй, владі. Нудьгує. Дрочить дрібненьку буржуазію.