ПІСНІ ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО

френд кит Василь згадав про людей, яких, буцімто, мало хто й пам'ятає. http://kot-vasily.livejournal.com/18847.html?view=15519#t15519
І виявилося, що я теж декого пам'ятаю. Такого собі барда-Бідла - Пріму з факультету журналістики. Бо він був у нашій роті у військових таборах, у Батурині.
Пісні його деякі пам'ятаю. "Пєстню бєтеерщіка", переробки Бітласів. Ще була на ходу складена пісня про хитросракого афіцера Рябова з військової кафедри, котрий гнав таку пургу: під час вторгнення в ЧССР командування помітило, що надто багато гине командирів танкових батальйонів. І не знали чого і що робить. Один тільки лейтенант Рябов почухав потилицю, проаналізував і збагнув: комбати гинуть, бо коли танк наїжджає на сосну, то дерево ламається не тільки там, де вдарив танк, а й угорі - верхівка обламується. І та верхівка падає сторч - і прямо в командирський люк. І капут.
"І я предложіл рєшеніє" - казав Рябов.
"Какоє же?"
"Закривать камандірскій люк перед в'єздом в лєс".
А Пріма тут же склав пісню:
"Спасітє нас, Рябов, сказалі камбати, суровиє брові свєдя. Рябов, алілуя, Рябов, алілуя, ліш ти паможеш нам".
Рябов якось про це пронюхав і до всіх підкочувався:
"Я слихал, шо аба мнє пєсню сачінілі. Вот как би єйо паслушать..."
По-моєму, ті садисти так йому й не заспівали.