АВТОДОРОЖНЄ

За все життя мене тричі спиняли даішники. У всї три рази - на трасї Черкаси-Київ. Два рази обійшло ся профілактичною бесїдою, а втретє проспорив їм сто гривень...
У мого друга одне око, на друге він бачить, мов у туманї. І не має водійських прав.  Однак це не заважало йому щодня у справах бізнесу їздити в Київ. І якби ж то десь скраєчку. Нї. Разом з чотирнадцятирічним сином (теж, зрозуміло, без прав) він зухвало їздив по Володимирській, по Хрещатику. Питаю його: "А якщо ДАІ спинить?" Каже: "Та спиняє. А я як почну їм що-небудь розказувати, то вони в дев'яти випадках з десяти забувають, чого й спиняли". "А в десятому випадку?" "Даю десять гривень". Тепер я вірю розповідям про покійного Лупиноса, котрий міг без жодних документів злїтати закордон.
 У житті ще є місце для побутового подвигу.