Змалку, ще до школи, в мене було три улюблені книжки: "Сильні духом" Д.Мєдвєдєва (українською), "Пригоди Марко Поло" Віллі Мейнка (українською) та "Мільій друг" Ґі де Мопассана заліською говіркою - я був єдиний у першому класі, хто вмів нею читати. Ще пробував долати збірку оповідань Олеся Бердника "Поза часом і простором", але чогось воно мені не йшло. "Сильні духом" - це був найулюбленіший, прочитаний разів 20 твір. Подорослішавши, я зрозумів, що насправді я не по той бік барикад, і що все було не так, і що нквдиста Кузнєцова вбили наші. Уже в новому тисячолітті виявив, що Кузнєцов, як і належить нквдисту, був мразь і паскуда. Що я інтуїтивно підозрював. А тепер ще й Кіпіані додав відерце інформації до "світлого образу" мерзотного хероя.
http://vaxo.livejournal.com/363678.htmlЯкий до всього підсумок? Простий: Смерть комуністам.