zieg: (watch)
http://www.rbc.ua/ukr/top/show/viktor-yanukovich-naznachil-vladimira-rokitskogo-i-o-glavy-19012012131100

Віктор Янукович призначив Володимира Рокитського в.о. голови СБУ
Рокитський до цього був першим заступником голови СБУ. Фото: Телеканал
Рокитський до цього був першим заступником голови СБУ.

* * *
На другому курсі мешкали в одній кімнаті гуртожитку. Орнітолог. Дипломну писав про сов. Не про совОк. Етнічний росіянин.
zieg: (Bufo_viridis)

Коло Трахтемирова є таке урочище Монастирок, а в ньому - гора. Висока. Якось я був туди піднявся з групою молоді. Двоє-троє дівчат і хлопець, який, добре було видно, всім тим дівчатам подобався. Краєвид з гори надзвичайний. І Дніпро, і кручі, вдалині Переяслав. А попід горою, яром долиною, зеленіють трави. Сіли ми на горі на стежечці, милуємося. Якогось дурня я згадав своє темне ботанічне минуле, та й сказав:
- Ота рослина називається Схьоноплектус табернемонтані.
Молодь, на моє лихо, вельми зацікавился ботанікою та й давай мене допитувати:
- А ото що? А ото?
Я, звісно, гордо показував на те, що знав:
- То - Юнкус тенаґеа, а по-нашому - Ситник болотний. То- Капселля бурса-пасторіс, по-нашому - Пастуша сумка.
А молодь усе не вгаває, тиче нові й нові рослини. І що найгірше - злаки. Я в них - ні в зуб ногою. Вигадував шо попало, типу Келерія мастурбацеа.
- А оце кругле, сухеньке, з трикутним насінням усередині?
- Е-е... Це торішні плоди рослини, наукову назву якої я забув, а по-народному - "Котячі яйця".
І тут юнак бере зі стежки червонувату шишечку, розминає в пальцях та й питає:
- А це якої рослини плоди?
Мені й дивитись не треба було, одразу впізнав:
- Це не плоди, це хтось нажерся черешень з кісточками, виперся аж на гору й тут викакався.
Бє. Конфуз повний. І мовчанка. Ніхто з хлопця не сміявся. Тільки я, хоч мовчки і глибоко всередині. Але з гори ледь не покотився.
Мораль:
1. Не все те шишка, що на шишку схоже.
2. Sciencia potencia est.
zieg: (arbeit)
Наприкінці 70-х, на початку 80-х була така модна наукова фішка - ізольовані протопласти. Це коли з клітини обдирали оболонку й лишали її з усіма клітинними кишками назовні, без "шкіри". І примушували так жити, а потім нарощувати нову "шкіру". І, буцімто, певними маніпуляціями з такого ізольованого протопласта можна було виростити цілий організм. Ви собі уявляєте? Овечка Доллі, одно слово. Але в нашому випадку мали вирощувати виноград. Красиве і корисне, троянди й виноград. Ого-го які перспективи. Філоксера, інші хвороби - все буде нестрашно, якщо вдасться розмножувати джерело іскристої радості з однієї обдертої клітинки. І займався цим молодий аспірант П., комсорг Інституту ботаніки. Оскільки він більше віддавався не науковій, а комсомольській роботі (що в ті совіцькі часи було цілком правильно), то ізольовані протопласти трохи занехаяв. А тут підоспів час звітувати саме за наукову діяльність, а не за проведені атестації та зібрані членські внески. І – уявляєте? – виявилося, що в нього все гаразд. Заходить комісія на чолі з директором Інституту, академіком Ситником в оранжерею, дивиться – якими гарненькими рівненькими рядочками зеленіють, тягнуться до сонечка сформованими листочками рослинки, вирощені з товчених, обпатраних, облущених, обварених, кислотами та препарувальними голками мучених клітинок! Ну все, кандидатську, вважай, захищено, лишилися формальності. Але... Ви думаєте, комусь у відділі потрібен молодий, партійний кандидат наук? Та ще й чоловік. Ха! Конкурент за посади та привілеї. І що робить одна вчена дама? На очах у директора, ретельно розрахувавши траєкторії поглядів, бере й ефектно висмикує виноградну Доллі з ґрунту. І... І виявляється, що рослинка росте з якоїсь палички... У виноградарстві ця паличка називається чубук. І саме ними, живцями-чубуками споконвіку розмножують виноград. Тобто комсомольський секретар і перспективний аспірант замість морочитися з клітинами-препаратами-мікроскопами, взяв і натицяв у землю чубуків... Ну, був шкандаль, П. втік на лікарняний, з аспірантури його здається, вигнали... А міг би дорости до член-кора.
zieg: (watch)
Оце розбанив журнал "Країна", зробив "контрольну закупку". Що про нього думаю, напишу згодом. Бо я зараз не про те. У журналі цьому - інтерв'ю з літературознавцем Тетяною Гундоровою. Цікаве інтерв'ю, але я теж не про те. А от про що: у назві її докторської дисертації - аж двоє моїх улюблених слів. "Дискурсія українського модерну. Постмодерна інтерпретація". Якби було: "Дискурси українського постмодерну", - було б ще краще.
Головне в будь-якій творчості - вміння давати її продуктам дзвінкі назви. Науки це стосується насамперед.
Read more... )

March 2012

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Syndicate

RSS Atom
Page generated Jul. 27th, 2017 06:59 am
Powered by Dreamwidth Studios

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags