Mar. 8th, 2012

zieg: (alfons)
При совітах навіть квіти були в дефіциті. Так було "положено". Пам'ятаю, якось узимку в середині 80-х товариш мав зустріти в Баришполі свою майбутню дружину, що прилітала зі змагань. Ми з ним оббігали всю центральну частину Києва - і ніде не знайшли ані квіточки. Навіть на Бесарабці. Може, тому, що вже йшло до вечора. Аж у квітковому магазині на розі Фундуклєєвської та Володимирської товариш умовив продавальницю настригти йому з вазонної рослинки маленьких білих квіточок, схожих на фіалки. Вийшов букетик, як дитячий кулачок. Хоч щось...
А вже наприкінці 80-х вранці 8 березня занесло мене якогось дідька на базар, котрий у народі називають "Юність". Не по квітки, це факт. Але там я виявив юрбу мужиків, душ триста, що прийшли таки по квітки. Тоді там не було різних теперішніх халабуд і тому подібних архітектурних форм. А стояли прості дерев'яні столи та лави, сіро-срібні од дощів та снігів. І були вони порожнісінькі, жодного продавця, жодної квіточки. Минуло трохи часу, на базар крізь юрбу мужиків зайшов якийсь дядько з чемойданом, пройшов до одного сірого стола і відкрив той свій чемойдан. Ні, не відкрив, а так трошечки підняв кришку. Там, усередині, лежали червоні тюльпани. Не я один їх помітив. Помітили всі. І вся ця юрба, всі три чи чотири сотні осатанілих з даремного чекання чоловіків, з ревом кидається до того тюльпанника. Він миттю оцінив ситуацію, схопив свого чемойдана, вискочив на столи і по столах кинувся навтіки. А юрба, ревучи, за ним! Це було, як тепер кажуть, епічне видовище. Варте чучхе-пензля, не менше. Навіть не знаю, чи втік.
А що в наш час? Квітки скрізь, на кожному кроці. Зайшов і купив. Мужчина перестав почуватися добувачем, мисливцем, що вполював і приніс ще тепле, ще з кров'ю не стебельці...
Ніякої романтики.
zieg: (Default)
От ви думаєте, що є неосяжний космос, який побудований так, що у порожнечі плавають щільніші об'єкти - зорі та планети, серед яких - оточена щільненькою атмосферкою наша іще щільніша (що глибше, то більше) Земля, по якій ходимо і їздимо на служби щільненькі і відчутні ми.
А якщо все не так? Якщо навпаки? Якщо вакуум - твердий, а в ньому зяють порожнини - зірки та планети? І серед них - оточена ріденькою атмосферкою порожня булька Землі, по якій блукаємо порожні бульбашки-ми?
Антиматерія антисвітогляду. А Грабовий знемагає в неволі.

March 2012

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Page generated Sep. 24th, 2017 03:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags