zieg: (Default)
Чи любили ви Лайбах
Як любив його я?

1987 рік, м'яко кажучи. Звісно, червона цвіль, стібуться й тролять, але в кайф.
zieg: (czmo)
Сиджу за кантюпером, працюю, а на балконі під весняним сонечком воркочуть сизокрилі голуби. І не тільки воркочуть, а й серуть. Жеруть же, літаючі щурі, пластмасу на смітниках, тому їхнє лайно пропікає бетон. Іноді вони запрошують у гості "на посрати" ворон. Ті на балкон не сідають, а наче кацапський штурмовик Су-25, влучно серуть з льоту.
Мені набридло, виймаю зі схованки любимий пневматичний пістик, вставляю новий балончик, насипаю золотеньких кульок. Прицілююся метрів з чотирьох -пук! Тільки пір'я полетіло. Убити, звісно, не вбило, а налякало добре - цілий день серливих вісників миру не було. На другий день з'явилися. Пук! Пір'я хмарою. І ще ворону на льоту дістав!
Можу, як Нікалай Втарой, записати в щоденник:

17-го марта. Четверг.
...Гулял, убил двух ворон.

Якщо ви думаєте, що у пташок голова маленька й вони дурні, то це не так. Уже кілька днів до мого балкона не підлітають.

zieg: (Default)
От ви думаєте, що є неосяжний космос, який побудований так, що у порожнечі плавають щільніші об'єкти - зорі та планети, серед яких - оточена щільненькою атмосферкою наша іще щільніша (що глибше, то більше) Земля, по якій ходимо і їздимо на служби щільненькі і відчутні ми.
А якщо все не так? Якщо навпаки? Якщо вакуум - твердий, а в ньому зяють порожнини - зірки та планети? І серед них - оточена ріденькою атмосферкою порожня булька Землі, по якій блукаємо порожні бульбашки-ми?
Антиматерія антисвітогляду. А Грабовий знемагає в неволі.
zieg: (alfons)
При совітах навіть квіти були в дефіциті. Так було "положено". Пам'ятаю, якось узимку в середині 80-х товариш мав зустріти в Баришполі свою майбутню дружину, що прилітала зі змагань. Ми з ним оббігали всю центральну частину Києва - і ніде не знайшли ані квіточки. Навіть на Бесарабці. Може, тому, що вже йшло до вечора. Аж у квітковому магазині на розі Фундуклєєвської та Володимирської товариш умовив продавальницю настригти йому з вазонної рослинки маленьких білих квіточок, схожих на фіалки. Вийшов букетик, як дитячий кулачок. Хоч щось...
А вже наприкінці 80-х вранці 8 березня занесло мене якогось дідька на базар, котрий у народі називають "Юність". Не по квітки, це факт. Але там я виявив юрбу мужиків, душ триста, що прийшли таки по квітки. Тоді там не було різних теперішніх халабуд і тому подібних архітектурних форм. А стояли прості дерев'яні столи та лави, сіро-срібні од дощів та снігів. І були вони порожнісінькі, жодного продавця, жодної квіточки. Минуло трохи часу, на базар крізь юрбу мужиків зайшов якийсь дядько з чемойданом, пройшов до одного сірого стола і відкрив той свій чемойдан. Ні, не відкрив, а так трошечки підняв кришку. Там, усередині, лежали червоні тюльпани. Не я один їх помітив. Помітили всі. І вся ця юрба, всі три чи чотири сотні осатанілих з даремного чекання чоловіків, з ревом кидається до того тюльпанника. Він миттю оцінив ситуацію, схопив свого чемойдана, вискочив на столи і по столах кинувся навтіки. А юрба, ревучи, за ним! Це було, як тепер кажуть, епічне видовище. Варте чучхе-пензля, не менше. Навіть не знаю, чи втік.
А що в наш час? Квітки скрізь, на кожному кроці. Зайшов і купив. Мужчина перестав почуватися добувачем, мисливцем, що вполював і приніс ще тепле, ще з кров'ю не стебельці...
Ніякої романтики.
zieg: (Fantomas)
Це мені одному Волков схожий на Донія? Постарілого, звісно.

zieg: (Default)
Працюючи над фільмами для кінопрокату, я деякі цифри, особливо, якщо їх не написано на екрані, перекладаю так:
7 - як 9;
8 - як 6;
15 - як 16
50 - як 60.
Якщо у вас не зійдеться сума, то знайте.
zieg: (Fantomas)
Це мені одному їхній Прохоров схожий на "нашого" Хорошковського? Ще один доказ, що для деяких сортів людей налагоджено серійне виробництво. Століттями.
Згаданий у заголовку мандрівник - Сталін.
Аріель Шарон - Фіма Звягільський.
Інші пари:







zieg: (Bufo_viridis)
Шановні френди! Перестаньте ліпити у свої ЖЖ оту огидну синьогнійну мармизу, що ви всі ліпите. Уся стрічка нею забита. Ви б ще фотки наколупаного з носа вміщали.
zieg: (StG-44)
У роки юності був зі мною такий випадок. Приїхав я з Києва, зустрівся з друзями - Шаріком та Толюнчиком. Пішли в клуб. А в рідному селі є навчальний заклад - гідромеліоративний технікум. Сільські хлопці, в принципі, з технікумськими не конфліктують, але бувало всяке. Отож заходимо ми в клуб (Будинок культури), і у дверях чи то Шарік штовхнув, чи то Шаріка штовхнули - одно слово, виник словесний конфлікт зі студентом технікуму. Оскільки Шарік був напідпитку, то конфлікт дедалі загострювався. Врешті-решт Шарік затопив тому хлопцеві в диню, аж той упав і ноги задер. Під час конфлікту ми поводились так: Шарік качав права й шарпав чувака за барки; Толюнчик мовчки стояв; я ж намагався Шаріка відтягти від жертви, кажучи: "Перестань! Перестань! Чого ти до нього причепився!"
Не встигли ми й двісті метрів одійти в напрямку нашого кутка (одиниця неофіційного адміністративного поділу на селі), як почули ззаду кінський тупіт. За нами гналося душ сорок хлопців з піднятого по тривозі технікумського гуртожитку. Була вже ніч і ми легко сховалися. Месники побігали, побігали, поматюкалися та й повернулись у свій гуртожиток.
На ранок я поїхав у Київ, а приїхав знову місяців через два. І довідався, як розвивалася ситуація. Ударений з Шаріком помирився, Толюнчик мусив виставити пляшку за моральні збитки, а найдовше і найзапекліше шукали мене, щоб побити до синього стану.
Мораль: Завжди найдужче луплять миротворців.
Якщо, боронь боже, кацапи переможуть (тьху-тьху-тьху), вони Луканову за цю статтю встромлять багнета в сраку.
http://gazeta.ua/articles/lukanov-jurij/_zhoden-pristojnij-ukrajinskij-istorik-ne-e-zatyatim-apologetom-banderi-i-oun/425416
zieg: (watch)
Мабуть, правильно починати лік років телеканалу з дня виходу в ефір. Може, з моменту одержання установчих документів, реєстрацій, ліцензій та інших папірців. Для мене телеканал почався в цей день 1992 року з невеликих зборів на орендований квартирі десь на колишній Червоноармійській. Було нас не більше десяти. Дві керівниці розказали, що воно буде. Американська компанія StoryFirst International організовує в Україні телекомпанію. Назва - Міжнародна комерційна телерадіокомпанія. На той час приватні канали вже були, кілька штук. Показували взяті в прокаті фільми на побутових касетах VHS у прищепочному перекладі. А наша телекомпанія планувала робити власні переклади, українською мовою, і саме на перекладному продукті будувати поки що програмну стратегію - тоді перекладні програми після совєцької нудоти викликали шалену цікавість. Ще, пам'ятаю, були сумніви (не мої) - як же звучатиме па-украінскі, скажімо, вестерн? Бо не було жодного вестерну, перекладеного українською. Отаке.
Read more... )
zieg: (rebra)
Пора вже звертатись до дівчат і молодих жінок "доця" та "дєточка", а не хочеться...
zieg: (czmo)


Якби ж Ґайтана так співала...
І чого мені подобається ідеологічно чужа музика? Пінк Флойд, Рамштайн...
zieg: (Fantomas)
Індуси вигадали ділити людей на всяких там вайш'їв, та шудр, та брахманів, феодали - на шляхту й кріпаків, марксисти - на капіталістів та пролетарів. І всі намагались і намагаються обґрунтувати свою термінологію відношенням до засобів виробництва. Тоді як за основу треба брати відношення до сонця. Бо людство згруба поділяється на дві частини - на тих, хто за допомогою фотосинтезу харчі виробляє, та тих, хто в них харчі відбирає. Відбирає або силою (фураж, військові реквізиції, продразвйорстка), або хитрістю (торгівля з селом ніколи не була рівноцінна). Щоб пригнітити слабенькі сигнали підкірки про аморальність присвоєння плодів чужої праці, відбиральники створили ідеологію, за якою тільки вони справжні люди, шляхта, біла кістка й гемоціанінова кров, а ті, що довбуться з фотосинтезом - смерди, холопи, бидло. На сучасному етапі - селюки, рагулі, кугути, жлоби, всіляко нижчі за носіїв розвиненого інтелекту, передового досвіду та високої естетики - міських жителів. Це ширший еквівалент злочинницької культури зневажання жертв - лохов.
І саме на ненависті до селюків ґрунтується світова антиукраїнська змова, в існуванні якої я глибоко переконаний - досить згадати тільки справу Дем'янюка. Бо українці - селюцька нація і годі це заперечити. Втім, нас тільки країна, і не такі ми бували добренькі, щоб не вИкликати в когось ненависті. Однак ця ж таки ідеологія лежить в основі ненависті світу до чорної Африки.

Read more... )
zieg: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] o_danylyuk at Гайтана
В України в п'ятницю ледь ГТС не забрали, на цьому тижні з високою ймовірністю заберуть. Порти на черзі, залізниця, енергетика.
А на в основних політшоу обговорюють, хто представляє Україну на конкурсі, який дивляться виключно домогосподарки та гомосексуалісти.
Довбаний сором.
zieg: (Fantomas)
білої людини і своє глибоке толеранство підкріплюю сією добірочкою африканських красунь, майбутніх українок.



Read more... )
zieg: (Default)
за те, що україномовний, і батьки мої україномовні, і діди, й прадіди, і діти;
за те, що українець, і батьки мої українці, і діди, й прадіди, і діти;
за те, що білий, і батьки мої білі, і діди, й прадіди, і діти.
Це нічого, що я часом ходжу по вулицях? Можна поки що? Я вас не дуже дратую? Не обурюю вашого толеранства?
Я співати не вмію і ні на що не претендую. Співайте на здоров'я самі.
zieg: (Fantomas)
Історичний процес стає зрозуміліший, якщо припустити, що деякі війни ведуться не заради перемоги, а задля якнайбільших втрат з обох сторін.
zieg: (Misce)
Поки я не мав часу стежити, табашник знов зазіхнув. Я аж оце щойно довідався. Гм. Загальна мовчанка. Якісь сто душ протестувало - та й годі. Де, насеру їхній матері, "Просвіта"? Де УНП?
Невже така сама реакція буде й на масові арешти "бєндєрофцев"? Чи матючками й суржиком оджартуємось?
zieg: (Misce)
От хто придумав слово "компромат", якщо завжди були "компматєріали"? Чи то тільки в МВД?

March 2012

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Syndicate

RSS Atom
Page generated Sep. 27th, 2016 08:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags